гарнір

ГАРНІ́Р, у, ч. Приправа до м’ясних і рибних страв.

Російська кухня характерна великим асортиментом заправних супів.., поєднанням овочевих гарнірів з м’ясними і рибними продуктами (Технол. пригот. їжі, 1957, 3);

Буряки використовують для приготування вінегретів, гарнірів, салатів, закусок, борщів і для багатьох других страв (Укр. страви, 1957, 195);

*Образно. Перемога, хай вона хоч яким гарніром приправлена, залишається перемогою (Шовк., Інженери, 1956, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарнір — гарні́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гарнір — -у, ч. Приправа до м'ясних і рибних страв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарнір — ГАРНІ́Р, у, ч. Овочі, каша, макарони і т. ін., що подаються до м'ясних і рибних страв. – А картопля – розсипчаста, запашна, – це був не гарнір, а справжня насолода! (В. Словник української мови у 20 томах
  4. гарнір — гарні́р (від франц. garnir – прикрашати, наповнювати, обкладати) каші, макарони, овочі, що їх подають разом з рибною або м’ясною стравою. Словник іншомовних слів Мельничука