гарнірний

ГАРНІ́РНИЙ, а, е.

Прикм. до гарні́р.

Шеф-кухар ресторану особливо славився гарнірними стравами та десертами (із журн.);

// Признач. для гарніру.

Перші страви порціюють черпаками місткістю 0,5 або 0,25 л, гарніри і в'язкі каші – гарнірними ложками місткістю 150, 200 і 250 г (з навч. літ.);

До номенклатури продукції Демидівського консервного заводу входить і буряк гарнірний (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me