гарнірний
ГАРНІ́РНИЙ, а, е.
Прикм. до гарні́р.
Шеф-кухар ресторану особливо славився гарнірними стравами та десертами (із журн.);
// Признач. для гарніру.
Перші страви порціюють черпаками місткістю 0,5 або 0,25 л, гарніри і в'язкі каші – гарнірними ложками місткістю 150, 200 і 250 г (з навч. літ.);
До номенклатури продукції Демидівського консервного заводу входить і буряк гарнірний (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me