гарнішати

ГАРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.

Ставати, робитися гарнішим; кращати.

Дівчата помічали, що він гарнішає, коли дивиться на Тоню (О. Гончар);

Лежав [Олізар] у своєму покої на ліжку, кімната гарнішала, навіть пані Павучиха видалася йому гарною (Валерій Шевчук);

Десь під ту пору вона [Ганнуся] саме почала гарнішати, і то якось стрімголов, .. наче з дня на день працював над нею невидимий маляр (О. Забужко).

Значення в інших словниках

1. гарнішати — гарні́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гарнішати — -аю, -аєш, недок. Ставати гарнішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарнішати — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док.  Словник синонімів української мови