Словник української мови у 20 томах

гарнієрит

ГАРНІЄРИ́Т, у, ч.

Мінерал класу силікатів зеленувато-жовтого або зеленого кольору; нікелева руда.

Відомі родовища хризопразу (Польща, США, Австралія, Казахстан), на яких цей коштовний камінь групи кварцу зустрічається у вигляді прожилків в асоціації з опалом, халцедоном і гарнієритом (з наук. літ.);

Поклади гарнієриту трапляються в Побужжі та Закарпатті (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гарнієрит — гарнієри́т іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
  2. гарнієрит — -у, ч. Мінерал, нікельний різновид серпентину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарнієрит — гарнієри́т мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого, зеленого кольору. Нікелева руда. Від прізвища французького геолога Ж. Гарньє.  Словник іншомовних слів Мельничука