гартування
ГАРТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. гартува́ти.
Ножі Абу Аббаса пробивають кольчугу гранадських майстрів, обладунок ромеїв і панцирі хрестоносців франків! Бо Аллах – хай славиться ім'я його! – дав розуміння і кров для гартування леза! (Ю. Логвин);
Гартування полягає в нагріванні деталей у печі або горні до певної температури, видержуванні при ній та досить швидкому охолодженні (з навч. літ.);
Спершу було тяжко, впадав іноді у відчай, але потім збагнув: наслано на нього всі нещастя для гартування духу (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)