гаспидів
ГА́СПИДІВ, дова, дове.
Належний гаспиду.
Обхрестивсь та й беркиць з верби впрост на гаспидові ріжки... (Марко Вовчок);
// Уживається як лайливе слово.
Дід .. як ввійшов у хату, то вже застав там Трутика. Так гаспидів син і в'ється біля Одарки (О. Стороженко);
– Ми таки й підемо, гаспидів сину! – каже батько Пугач. – Ти нас не випихай коліном (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)