гачечок
ГАЧЕ́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до гачо́к.
Кипить самовар, діти п'ють чай з молоком, а жінка плете щось гачечком (М. Коцюбинський);
На вудлищі гнучкім прозора волосінь, Та білий поплавець, та заїдний гачечок, – Ото і зброя вся (М. Рильський);
З якою чисто жіночою спритністю, ще зовсім підсвідомо, закидала [Оля] ласкавенький гачечок своєї прихильності то з одного, то з іншого боку! (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)