гачечок
ГАЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до гачо́к.
Кипить самовар, діти п’ють чай з молоком, а жінка плете щось гачечком (Коцюб., II, 1955, 285);
На вудлищі гнучкім прозора волосінь, Та білий поплавець, та заїдний гачечок, — Ото і зброя вся (Рильський, Поеми, 1957, 209).
Словник української мови (СУМ-11)