гачі
ГА́ЧІ, ів, мн., діал.
Штани.
Сорочки та гачі поскидали [товариші] І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (І. Франко);
Ледве виліз Олекса на коня. Нога розпухла, в рану набилося багато волосків з суконних гачів (Г. Хоткевич);
Коломия мовчки дивилася, як гуцул у червоних гачах ішов шляхом у глиб смерекових лісів (О. Кундзич).
Словник української мови (СУМ-20)