гачі
ГА́ЧІ, ів, мн., діал. Штани.
Та мої товариші за той час.. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (Фр., XIII, 1954, 347);
Коломия мовчки дивилася, як гуцул у червоних гачах ішов шляхом у глиб смерекових лісів (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 21).
Словник української мови (СУМ-11)