гвинтовий
ГВИНТОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до гвинт 1.
При нарізанні гвинтової поверхні виріб обертається, а різець рухається вздовж осі обертання виробу (з навч. літ.);
Гвинтова нарізка;
// У якому основною деталлю є гвинт (у 1 знач.).
У кутку стояв гвинтовий верстат для зшивання (О. Донченко);
Сад – молодий, огороджений високим парканом із хвірткою, яка замикалася на гвинтовий замок (Ю. Мушкетик);
Гвинтова передача широко використовується в машинах для перетворення обертального руху гвинта на поступальний рух гайки (з навч. літ.).
2. Те саме, що гвинтоподі́бний.
За дверима, в кам'яній стіні – ніша, в ній гвинтові сходи (Ю. Яновський);
Вузькими гвинтовими сходами піднявся [Кара-Мустафа] вгору й зупинився в просторій ніші (В. Малик).
3. Який працює з допомогою гвинта (у 2 знач.).
Перше гвинтове судно – пароплав “Архімед”, побудований 1838 р. в Англії (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)