гвинтити

ГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., що, розм.

Вкручувати або викручувати гвинт.

З несамовитістю тягну, гвинчу і шарпаю все, що можна відірвати (із журн.);

* Образно. – Мене якось один представник почав гвинтиком величати, де тільки й гвинтило його! (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. гвинтити — гвинти́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гвинтити — -нчу, -нтиш, недок., перех., розм. Вкручувати або викручувати гвинт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гвинтити — ГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., перех., розм. Вкручувати або викручувати гвинт.  Словник української мови в 11 томах