гвинтити
ГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., що, розм.
Вкручувати або викручувати гвинт.
З несамовитістю тягну, гвинчу і шарпаю все, що можна відірвати (із журн.);
* Образно. – Мене якось один представник почав гвинтиком величати, де тільки й гвинтило його! (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гвинтити — гвинти́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- гвинтити — -нчу, -нтиш, недок., перех., розм. Вкручувати або викручувати гвинт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гвинтити — ГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., перех., розм. Вкручувати або викручувати гвинт. Словник української мови в 11 томах