гвинтити
ГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., перех., розм. Вкручувати або викручувати гвинт.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гвинтити — гвинти́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- гвинтити — -нчу, -нтиш, недок., перех., розм. Вкручувати або викручувати гвинт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гвинтити — ГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., що, розм. Вкручувати або викручувати гвинт. З несамовитістю тягну, гвинчу і шарпаю все, що можна відірвати (із журн.); * Образно. – Мене якось один представник почав гвинтиком величати, де тільки й гвинтило його! (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах