Великий тлумачний словник сучасної мови

гвинтити

гвинти́ти

-нчу, -нтиш, недок., перех., розм.

Вкручувати або викручувати гвинт.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гвинтити — гвинти́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гвинтити — ГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., що, розм. Вкручувати або викручувати гвинт. З несамовитістю тягну, гвинчу і шарпаю все, що можна відірвати (із журн.); * Образно. – Мене якось один представник почав гвинтиком величати, де тільки й гвинтило його! (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. гвинтити — ГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., перех., розм. Вкручувати або викручувати гвинт.  Словник української мови в 11 томах