Словник української мови у 20 томах

гебри

ГЕ́БРИ, ів, (одн. гебр, а, ч.)

Послідовники зороастризму в Ірані.

Гебри – нащадки персів, що не прийняли ісламу після арабського завоювання Ірану в середині VII століття (з наук.-попул. літ.);

Частина гебрів переселилася після ісламізації Ірану до Індії, де їх нащадки називалися парсами (з наук.-попул. літ.);

Гебрів налічується в Ірані декілька тисяч осіб. Вони складають релігійні громади на чолі з жерцями (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гебри — див. гебреї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гебри — ге́бри прихильники зороастризму в Ірані.  Словник іншомовних слів Мельничука