гегельянство

ГЕГЕЛЬЯ́НСТВО, а, с.

Учення німецького філософа Г. Гегеля, який розробив теорію діалектики, а також загальна назва філософських течій, що розвинулися на основі його вчення.

Гегельянство, по суті, є філософією тотального одержавлення (з публіц. літ.);

Гегельянство К. Поппер розглядає як відродження “племінного духу”, антипод індивідуальної свободи особистості (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гегельянство — гегелья́нство іменник середнього роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. гегельянство — -а, с. Вчення німецького філософа Гегеля, який розробив теорію ідеалістичної діалектики, а також загальна назва ідеалістичних філософських течій, що розвинулися на основі вчення Гегеля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гегельянство — гегелья́нство ідеалістичне вчення німецького філософа Г. Гегеля і його послідовників.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. гегельянство — ГЕГЕЛЬЯ́НСТВО, а, с. Вчення німецького філософа Гегеля, який розробив теорію ідеалістичної діалектики, а також загальна назва ідеалістичних філософських течій, що розвинулись на основі вчення Гегеля.  Словник української мови в 11 томах