Словник української мови у 20 томах

гелофіти

ГЕЛОФІ́ТИ, ів, мн. (одн. гелофі́т, а, ч.).

Рослини, що ростуть на насичених водою ґрунтах.

Гелофіти живуть на межі води та суходолу (з навч. літ.);

Гелофіти – цікавий предмет дослідження для біохімії поверхневих ліпідів, оскільки вони використовуються для очищення забрудненої води (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гелофіти — -ів, мн. Болотяні рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гелофіти — гелофі́ти (від грец. έλος – болото і ...фіти) болотяні рослини.  Словник іншомовних слів Мельничука