гель

ГЕЛЬ, ю, ч.

Різновид колоїдного розчину – драглиста маса з деякими властивостями твердих тіл (міцність, пружність).

Для безпечнішого поводження з гримучим гелем до нього додавали камфору (з наук. літ.);

// Косметичний засіб у формі такої речовини.

Він вибрав собі шампунь і гель, а також піну, яку влив у ванну (В. Хрущак);

Випускаємо медикаменти у формі драже, пігулок, капсул, а також мазі, креми, пасти й гелі (з газ.);

Гель для волосся.

Значення в інших словниках

1. гель — гель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гель — -ю, ч. 1》 Драглеподібна дисперсна система, яка утворюється в колоїдних розчинах за поступової коагуляції. 2》 Засіб желеподібної консистенції для укладання і фіксації волосся, для гоління тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гель — Гель меж. Подражаніе крику гусей. А гусочка гель-гель-гель. Грин. ІІІ. 659.  Словник української мови Грінченка