гель

-ю, ч.

1》 Драглеподібна дисперсна система, яка утворюється в колоїдних розчинах за поступової коагуляції.

2》 Засіб желеподібної консистенції для укладання і фіксації волосся, для гоління тощо.

Значення в інших словниках

1. гель — гель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гель — ГЕЛЬ, ю, ч. Різновид колоїдного розчину – драглиста маса з деякими властивостями твердих тіл (міцність, пружність). Для безпечнішого поводження з гримучим гелем до нього додавали камфору (з наук. літ.); // Косметичний засіб у формі такої речовини.  Словник української мови у 20 томах
3. гель — Гель меж. Подражаніе крику гусей. А гусочка гель-гель-гель. Грин. ІІІ. 659.  Словник української мови Грінченка