гель
ГЕЛЬ, ю, ч.
Різновид колоїдного розчину – драглиста маса з деякими властивостями твердих тіл (міцність, пружність).
Для безпечнішого поводження з гримучим гелем до нього додавали камфору (з наук. літ.);
// Косметичний засіб у формі такої речовини.
Він вибрав собі шампунь і гель, а також піну, яку влив у ванну (В. Хрущак);
Випускаємо медикаменти у формі драже, пігулок, капсул, а також мазі, креми, пасти й гелі (з газ.);
Гель для волосся.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гель — гель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гель — -ю, ч. 1》 Драглеподібна дисперсна система, яка утворюється в колоїдних розчинах за поступової коагуляції. 2》 Засіб желеподібної консистенції для укладання і фіксації волосся, для гоління тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гель — Гель меж. Подражаніе крику гусей. А гусочка гель-гель-гель. Грин. ІІІ. 659. Словник української мови Грінченка