гельвін
ГЕЛЬВІ́Н, у, ч.
Мінерал із групи силікатів жовтого або червоно-бурого кольору; руда берилію.
Гельвін – це відносно рідкісний мінерал. Зустрічається в пегматитових жилах в асоціації з кварцем, альбітом, амазонітом (з наук.-попул. літ.);
Поклади гельвіну знаходять у Саксонії та Норвегії (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гельвін — Гельвин — helvite — Helvin — мінерал класу силікатів, член групи мінералів із загальною формулою Ме4[ВеSiO4]3S, де Ме — Мn, Fе, Zn. Вміст ВеО в мінералах цієї групи 8-15,5%. Cингонія кубічна. Кристалічна структура близька до структури содаліту. Колір... Гірничий енциклопедичний словник
- гельвін — -у, ч. Мінерал класу силікатів, жовтого, червоно-бурого кольору; руда берилію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гельвін — гельві́н (від лат. helvus – янтарно-жовтий) мінерал класу силікатів, жовтого, червоно-бурого кольору. Руда берилію. Словник іншомовних слів Мельничука