гельвін

Гельвин — helvite — Helvin — мінерал класу силікатів, член групи мінералів із загальною формулою Ме4[ВеSiO4]3S, де Ме — Мn, Fе, Zn. Вміст ВеО в мінералах цієї групи 8-15,5%. Cингонія кубічна. Кристалічна структура близька до структури содаліту. Колір Г. жовтий, сіро-жовтий, жовто-зелений, коричневий, червоно-коричневий; забарвлення нерідко зональне. Тв. 5,5-6,5. Густина 3,2-3,45. Зустрічається у вигляді акцесорної вкрапленості в магматич. породах лужного складу. Його скупчення відомі: у амазонітових пегматитах з топазом, спесартином, монацитом, фенакітом; у літієвих пегматитах з петалітом, сподуменом, спесартином; в нефелін-сієнітових пегматитах з нефеліном, егірином, цирконом; у ґрейзенах з вольфрамітом, гематитом; у магнетит-флюоритових скарнах з магнетитом, флюоритом, везувіаном; у гідротермальних кварцових жилах з вольфрамітом, родонітом, родохрозитом, сфалеритом, піритом. Найбільш поширений і важливий тип родовищ Г. — магнетит-флюоритові скарни. Руда берилію.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гельвін — -у, ч. Мінерал класу силікатів, жовтого, червоно-бурого кольору; руда берилію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гельвін — ГЕЛЬВІ́Н, у, ч. Мінерал із групи силікатів жовтого або червоно-бурого кольору; руда берилію. Гельвін – це відносно рідкісний мінерал. Зустрічається в пегматитових жилах в асоціації з кварцем, альбітом, амазонітом (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. гельвін — гельві́н (від лат. helvus – янтарно-жовтий) мінерал класу силікатів, жовтого, червоно-бурого кольору. Руда берилію. Словник іншомовних слів Мельничука