гельмінт
ГЕЛЬМІ́НТ, а, ч.
Паразитичний черв'як, що живе в організмі людини, тварини або рослини; глист.
У праці показано вплив сезонних змін умов середовища та віку молюсків на зараженість їх гельмінтами (з наук. літ.);
Молодняк, уражений гельмінтами, не може давати високих приростів ваги (з наук.-попул. літ.);
Протигельмінтними засобами називають лікарські речовини, які використовують для виведення з організму гельмінтів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гельмінт — гельмі́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гельмінт — -а, ч. Паразитичний черв'як, що живе в організмі людини, тварини або рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гельмінт — ГЛИСТ (черв'як, що паразитує в організмі людини, тварин), ГЕЛЬМІ́НТ книжн., ГЛИСТЮ́К розм. З ним дітям заборонено гратися, бо в собак, мовляв, є глисти (О. Донченко); Збудниками глистяних хвороб є паразитичні черв'яки — гельмінти, або глисти (з журналу). Словник синонімів української мови
- гельмінт — ГЕЛЬМІ́НТ, а, ч. Паразитичний черв’як, що живе в організмі людини, тварини або рослини. Молодняк,.. уражений гельмінтами, не може давати високих приростів ваги (Наука.., 2, 1960, 30). Словник української мови в 11 томах