гель

Гель

меж. Подражаніе крику гусей. А гусочка гель-гель-гель. Грин. ІІІ. 659.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гель — гель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гель — -ю, ч. 1》 Драглеподібна дисперсна система, яка утворюється в колоїдних розчинах за поступової коагуляції. 2》 Засіб желеподібної консистенції для укладання і фіксації волосся, для гоління тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гель — ГЕЛЬ, ю, ч. Різновид колоїдного розчину – драглиста маса з деякими властивостями твердих тіл (міцність, пружність). Для безпечнішого поводження з гримучим гелем до нього додавали камфору (з наук. літ.); // Косметичний засіб у формі такої речовини. Словник української мови у 20 томах