гельмінт

ГЕЛЬМІ́НТ, а, ч.

Паразитичний черв'як, що живе в організмі людини, тварини або рослини; глист.

У праці показано вплив сезонних змін умов середовища та віку молюсків на зараженість їх гельмінтами (з наук. літ.);

Молодняк, уражений гельмінтами, не може давати високих приростів ваги (з наук.-попул. літ.);

Протигельмінтними засобами називають лікарські речовини, які використовують для виведення з організму гельмінтів (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гельмінт — гельмі́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гельмінт — -а, ч. Паразитичний черв'як, що живе в організмі людини, тварини або рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гельмінт — ГЛИСТ (черв'як, що паразитує в організмі людини, тварин), ГЕЛЬМІ́НТ книжн., ГЛИСТЮ́К розм. З ним дітям заборонено гратися, бо в собак, мовляв, є глисти (О. Донченко); Збудниками глистяних хвороб є паразитичні черв'яки — гельмінти, або глисти (з журналу).  Словник синонімів української мови
4. гельмінт — ГЕЛЬМІ́НТ, а, ч. Паразитичний черв’як, що живе в організмі людини, тварини або рослини. Молодняк,.. уражений гельмінтами, не може давати високих приростів ваги (Наука.., 2, 1960, 30).  Словник української мови в 11 томах