гелій
ГЕ́ЛІЙ, ю, ч.
Хімічний елемент з атомним номером 2, одноатомний інертний газ, без кольору і запаху.
Гелій в перекладі на нашу мову означає – сонячний (М. Трублаїні);
* У порівн. Коли вони плавно, ніби наповнені гелієм, знов опустилися на лаву, Прокіп розгублено почав вибачатися (М. Руденко);
Хіміки в співдружності з металургами виробляють велику кількість берилію, алюмінію, гелію, які займають дуже важливе місце в розвитку атомної енергетики (з наук.-попул. літ.);
Згідно з розрахунками вчених, шар атмосфери Землі вище 60–70 км повинен повністю складатися з найлегших газів, що входять до складу повітря – водню і гелію. Однак через безперервне перемішування, пов'язане з рухом повітря в атмосфері, вона до висоти 80–90 км практично однорідна за своїм складом (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)