гелікоїд
ГЕЛІКО́ЇД, а, ч., мат., фіз.
Поверхня, описана прямою, що обертається навколо нерухомої осі й одночасно переміщується вздовж осі обертання зі сталою швидкістю.
Відомо, що в кристалі з частинками нової фази можуть утворюватись дислокації у вигляді ліній, петель, гелікоїдів (з наук. літ.);
Гелікоїд є одним із різновидів гвинтових поверхонь (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)