геліодор
ГЕЛІОДО́Р, у, ч.
Мінерал золотаво-жовтого кольору; різновид берилу, який містить незначні домішки окису заліза.
З геліодором можна сплутати цитрин, хризоберил, топаз, корунд, апатит, турмалін, ортоклаз та інші мінерали (з наук.-попул. літ.);
Геліодор є коштовним каменем третього порядку (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)