гемзити

ГЕ́МЗИТИ, ить, недок., безос., діал.

Мрячити, мжичити.

– Пам'ятаю, – поганий був ранок: туман наліг на землю, гемзило (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. гемзити — ге́мзити дієслово недоконаного виду мрячити, імжити діал.  Орфографічний словник української мови
2. гемзити — -ить, недок., безос., діал. Мрячити, імжити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гемзити — I. МРЯЧИ́ТИ (про густий дощ, мокрий сніг — падати дуже дрібними краплями), МЖИ́ЧИТИ (ІМЖИ́ЧИТИ), МЖИ́ТИ (ІМЖИ́ТИ), СЛЬОТИ́ТИ розм., СІ́ЯТИ розм., СІ́ЯТИСЯ розм., ПОРОШИ́ТИ розм., МИГИ́ЧИТИ діал., ГЕ́МЗИТИ діал. Мрячив холодний дощик (П.  Словник синонімів української мови
4. гемзити — ГЕ́МЗИТИ, ить, недок., безос., діал. Мрячити, імжити. — Пам’ятаю, — поганий був ранок: туман наліг на землю, гемзило (Коцюб., І, 1955, 141).  Словник української мови в 11 томах