гемологія
ГЕМОЛО́ГІЯ, ї, ж.
Наука, що вивчає коштовне і штучне каміння: його фізичні властивості, особливості хімічного складу, декоративну і художню цінність, а також технологію оброблення.
В Україні, ймовірно, першою працею з гемології є трактат Ф. Прокоповича “Про камені й геми” (з наук.-попул. літ.);
Гемологія тісно пов'язана з мінералогією, кристалофізикою і з геологією корисних копалин (з наук.-попул. літ.);
Гемологія засвідчує переваги носіння коштовних каменів і використання їх для зцілення (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)