геморагія
ГЕМОРАГІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Кровотеча із судин людини й тварин внаслідок порушення цілості їхніх стінок; крововилив.
Спочатку виникає ішемія; через якийсь час приєднується геморагія (з наук. літ.);
Обов'язковою умовою виникнення геморагії у зоні інфаркту є надлишковий приплив крові (з наук. літ.);
У нормі між фібринолітичою системою та системою зсідання крові існує рівновага. З її порушенням безпосередньо пов'язані різноманітні серцево-судинні захворювання, тромбози та геморагії (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)