геміанопсія
ГЕМІАНОПСІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Випадіння половини поля зору в кожному оці, що спостерігається при органічних захворюваннях нервової системи.
Синдром ураження тім'яно-висково-потиличної часток мозку виражається геміанопсією (з наук. літ.);
Ураження головного стовбура середньої мозкової артерії зумовлює великий (територіальний) інфаркт, що проявляється геміплегією, геміанестезією, геміанопсією на протилежному щодо осередку боці тіла (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)