гендлярський

ГЕНДЛЯ́РСЬКИЙ, а, е, зневажл.

Прикм. до гендля́р і гендля́рство.

– Ех, Ткачук, і чого ж це ви зводите все до якогось гендлярського слівця? Так гарно сказали – прохідний бал. І раптом – шанс (Г. Усач);

Був він схожий не на січовика, а на розжирілого заморського купця, бо ж кунтуш на ньому з опушкою, і шапка з павиним пером, і гендлярська звичка потирати руки (Ю. Мушкетик);

Гендлярський дух, фетишизація техніки, хаос міського будівництва викликали постійний протест мислителя-гуманіста Вальтера Гропіуса (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гендлярський — гендля́рський прикметник зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. гендлярський — -а, -е, зневажл. Прикм. до гендляр і гендлярство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гендлярський — ГЕНДЛЯ́РСЬКИЙ, а, е, зневажл. Прикм. до гендля́р і гендля́рство. В епоху великих війн та революцій радянська кінематографія не гналася за кількістю кінофільмів з низьких, гендлярських міркувань, подібно до кінематографії своїх ворогів (Довж., III, 1960, 285).  Словник української мови в 11 томах