гендлярський
ГЕНДЛЯ́РСЬКИЙ, а, е, зневажл.
Прикм. до гендля́р і гендля́рство.
– Ех, Ткачук, і чого ж це ви зводите все до якогось гендлярського слівця? Так гарно сказали – прохідний бал. І раптом – шанс (Г. Усач);
Був він схожий не на січовика, а на розжирілого заморського купця, бо ж кунтуш на ньому з опушкою, і шапка з павиним пером, і гендлярська звичка потирати руки (Ю. Мушкетик);
Гендлярський дух, фетишизація техніки, хаос міського будівництва викликали постійний протест мислителя-гуманіста Вальтера Гропіуса (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гендлярський — гендля́рський прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
- гендлярський — -а, -е, зневажл. Прикм. до гендляр і гендлярство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гендлярський — ГЕНДЛЯ́РСЬКИЙ, а, е, зневажл. Прикм. до гендля́р і гендля́рство. В епоху великих війн та революцій радянська кінематографія не гналася за кількістю кінофільмів з низьких, гендлярських міркувань, подібно до кінематографії своїх ворогів (Довж., III, 1960, 285). Словник української мови в 11 томах