гендіадис

ГЕНДІА́ДИС, у, ч., лінгв.

Стилістична фігура, яка полягає у називанні предмета двома іменниками замість іменника та прикметника.

До числа рідкісних у сучасній літературі і тому особливо помітних фігур належить гендіадис (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me