гендіадис
ГЕНДІА́ДИС, у, ч., лінгв.
Стилістична фігура, яка полягає у називанні предмета двома іменниками замість іменника та прикметника.
До числа рідкісних у сучасній літературі і тому особливо помітних фігур належить гендіадис (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me