генеалогія
ГЕНЕАЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Історія роду; родовід.
Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні хліборобом. Глибшої генеалогії не довелося мені прослідити (Остап Вишня);
Якби комусь пощастило відкрити генеалогію його [батькового] роду, то він, напевне, розказав би, що той рід починається з хозарів – затятих наїзників (Б. Харчук);
При учнях він не зважився запитувати про мою генеалогію, а тільки зирнув так, як дивиться слідчий на спійманого злодія (Валерій Шевчук);
// Галузь науки, що вивчає родовід.
Найбільше питань української генеалогії опрацювали О. Лазаревський, Г, Милорадович, В. Модзалевський (з наук.-попул. літ.).
2. Походження рослинних і тваринних родів.
При дослідженні генеалогії рисаків було встановлено, що найбільше рисаків класу 2.05 отримано в лініях жеребців американського походження (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)