генезис
ГЕНЕ́ЗИС, у, ч.
Походження, виникнення, становлення; генеза.
Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей ґрунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості ґрунту (з наук. літ.);
Не вагаючись, Тарас Шевченко називає одну за одною свої оригінальні поезії “думками”, ніби підкреслюючи їх фольклорний жанровий генезис (з наук. літ.);
Пропоную вам кiлька прикладiв, за допомогою яких ви зможете визначити генезис свого прiзвища i пересвiдчитесь, що воно у вас не таке вже звичайне, як на перший погляд здається (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)