генезис

ГЕНЕ́ЗИС, у, ч.

Походження, виникнення, становлення; генеза.

Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей ґрунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості ґрунту (з наук. літ.);

Не вагаючись, Тарас Шевченко називає одну за одною свої оригінальні поезії “думками”, ніби підкреслюючи їх фольклорний жанровий генезис (з наук. літ.);

Пропоную вам кiлька прикладiв, за допомогою яких ви зможете визначити генезис свого прiзвища i пересвiдчитесь, що воно у вас не таке вже звичайне, як на перший погляд здається (О. Чорногуз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генезис — гене́зис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. генезис — [геинезиес] -са, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
  3. генезис — Генезис — genesis ***Genesis — походження, виникнення; процес утворення. Гірничий енциклопедичний словник
  4. генезис — -у, ч. Походження, виникнення, становлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. генезис — гене́зис (грец. γένεσις, від γεννάω – породжую, створюю) походження, виникнення; процес утворення. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. генезис — ПОХО́ДЖЕННЯ (виникнення, утворення, поява чогось як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.), ПОСТАННЯ́ рідше, ГЕНЕ́ЗИС книжн., ГЕНЕ́ЗА книжн. Словник синонімів української мови
  7. генезис — ГЕНЕ́ЗИС, у, ч. Походження, виникнення, становлення. Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей грунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості грунту (Нариси про природу.. Словник української мови в 11 томах
  8. генезис — рос. генезис (грец. genesis — породжую, створюю) — походження, виникнення; процес утворення. Eкономічна енциклопедія