генерал
ГЕНЕРА́Л, а, ч.
1. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням.
У колясці генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда, а на шиї усе хрести (Г. Квітка-Основ'яненко);
Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, – солдат і генерал (М. Рильський);
* У порівн. При медалях, в мундирі Самсон, посивілий в підземнім бою, йде, немов генерал, і з-під крон оглядає сторонку свою (М. Рудь).
2. Вища посадова особа деяких чернечих орденів.
Наступного року Ігнаціо Лойола став першим генералом ордену єзуїтів (з наук.-попул. літ.).
(1) Генера́л а́рмії – генеральське звання в арміях багатьох країн, а також особа, яка має це звання.
Командувач Центрального фронту генерал армії Костянтин Рокосовський власноруч напише в нагородному листі на Черняхівського: “Особисто сміливий генерал, із великою ініціативою” (з наук.-попул. літ.);
(2) Генера́л а́рмії Украї́ни – найвище військове звання в Збройних силах України.
Званню генерала армії України відповідають спеціальні звання: генерал внутрішньої служби України та генерал служби цивільного захисту України (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- генерал — генера́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- генерал — [геинеирал] -ла, м. (на) -лов'і /-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- генерал — -а, ч. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням. || Звання керівних осіб деяких цивільних відомств. Бригадний генерал — у багатьох арміях світу те саме, що генерал-майор. Генерал армії — найвище генеральське звання, а також особа з цим званням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- генерал — Кров жовнярів, робить славних генералів. Військо проливає свою кров, а генерал бере похвалу. Ліпше здоровий жовнір, як хорий генерал. Здоровий жовняр годеи боротись, а генерал ні. Найліпший генерал, то мороз. Бо всі його слухають і огрівають хати, як на команду. Приповідки або українсько-народня філософія
- генерал — генера́л (від лат. generalis – загальний, спільний) військове звання або чин вищого командного складу збройних сил, а також керівних осіб деяких цивільних відомств. Словник іншомовних слів Мельничука
- генерал — У наземних і повітряних військах вищий від полковника офіцерський ступінь; у військово-морському флоті йому відповідає ступінь адмірала. Універсальний словник-енциклопедія
- генерал — Генера́л, -ла; -ра́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- генерал — ГЕНЕРА́Л, а, ч. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням. У колясі генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда, а на шиї усе хрести (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- генерал — Генерал, -ла м. Генералъ. Тут де не взялись генерали, сенатори. Рудч. Ск. II. 10. Словник української мови Грінченка