1. Словник української мови в 11 томах

генерал

ГЕНЕРА́Л, а, ч. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням.

У колясі генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда, а на шиї усе хрести (Кв.-Осн., II, 1956, 141);

Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Рильський, І, 1956, 283);

*У порівн. При медалях, в мундирі Самсон, посивілий в підземнім бою, йде, немов генерал, і з-під крон оглядав сторонку свою (Рудь, Дон. зорі, 1958, 25);

// Звання керівних осіб деяких цивільних відомств.

∆ Генера́л-майо́р — перше за ступенем генеральське звання, а також особа з цим званням.

[Хацько:] Я чув, що генерал-майор колись Сам в розвідку ходив (Дмит., Драм. тв., 1958, 12);

Генера́л-лейтена́нт — друге за ступенем генеральське звання, а також особа з цим званням.

В навстіж відчинених дверях молодих зустрів генерал-лейтенант Григорій Григорович (Довж., І, 1958, 332);

Генера́л-полко́вник — третє за ступенем генеральське звання, а також особа з цим званням;

Генера́л а́рмії — найвище генеральське звання, а також особа з цим званням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генерал — генера́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. генерал — [геинеирал] -ла, м. (на) -лов'і /-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. генерал — -а, ч. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням. || Звання керівних осіб деяких цивільних відомств. Бригадний генерал — у багатьох арміях світу те саме, що генерал-майор. Генерал армії — найвище генеральське звання, а також особа з цим званням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. генерал — ГЕНЕРА́Л, а, ч. 1. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням. У колясці генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда, а на шиї усе хрести (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. генерал — Кров жовнярів, робить славних генералів. Військо проливає свою кров, а генерал бере похвалу. Ліпше здоровий жовнір, як хорий генерал. Здоровий жовняр годеи боротись, а генерал ні. Найліпший генерал, то мороз. Бо всі його слухають і огрівають хати, як на команду. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. генерал — генера́л (від лат. generalis – загальний, спільний) військове звання або чин вищого командного складу збройних сил, а також керівних осіб деяких цивільних відомств. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. генерал — У наземних і повітряних військах вищий від полковника офіцерський ступінь; у військово-морському флоті йому відповідає ступінь адмірала. Універсальний словник-енциклопедія
  8. генерал — Генера́л, -ла; -ра́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. генерал — Генерал, -ла м. Генералъ. Тут де не взялись генерали, сенатори. Рудч. Ск. II. 10. Словник української мови Грінченка