1. Словник української мови в 11 томах

генезис

ГЕНЕ́ЗИС, у, ч. Походження, виникнення, становлення.

Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей грунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості грунту (Нариси про природу.., 1955, 213);

Не вагаючись, він [Т. Шевченко] називає одну за одною свої оригінальні поезії "думками", ніби підкреслюючи їх фольклорний жанровий генезис (Рад. літ-во, 2, 1958, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генезис — гене́зис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. генезис — [геинезиес] -са, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
  3. генезис — Генезис — genesis ***Genesis — походження, виникнення; процес утворення. Гірничий енциклопедичний словник
  4. генезис — -у, ч. Походження, виникнення, становлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. генезис — ГЕНЕ́ЗИС, у, ч. Походження, виникнення, становлення; генеза. Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей ґрунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості ґрунту (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. генезис — гене́зис (грец. γένεσις, від γεννάω – породжую, створюю) походження, виникнення; процес утворення. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. генезис — ПОХО́ДЖЕННЯ (виникнення, утворення, поява чогось як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.), ПОСТАННЯ́ рідше, ГЕНЕ́ЗИС книжн., ГЕНЕ́ЗА книжн. Словник синонімів української мови
  8. генезис — рос. генезис (грец. genesis — породжую, створюю) — походження, виникнення; процес утворення. Eкономічна енциклопедія