генезис

рос. генезис

(грец. genesis — породжую, створюю) — походження, виникнення; процес утворення.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генезис — ПОХО́ДЖЕННЯ (виникнення, утворення, поява чогось як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.), ПОСТАННЯ́ рідше, ГЕНЕ́ЗИС книжн., ГЕНЕ́ЗА книжн. Словник синонімів української мови
  2. генезис — гене́зис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. генезис — ГЕНЕ́ЗИС, у, ч. Походження, виникнення, становлення; генеза. Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей ґрунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості ґрунту (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. генезис — [геинезиес] -са, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. генезис — ГЕНЕ́ЗИС, у, ч. Походження, виникнення, становлення. Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей грунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості грунту (Нариси про природу.. Словник української мови в 11 томах
  6. генезис — Генезис — genesis ***Genesis — походження, виникнення; процес утворення. Гірничий енциклопедичний словник
  7. генезис — -у, ч. Походження, виникнення, становлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. генезис — гене́зис (грец. γένεσις, від γεννάω – породжую, створюю) походження, виникнення; процес утворення. Словник іншомовних слів Мельничука