генерал
ГЕНЕРА́Л, а, ч.
1. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням.
У колясці генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда, а на шиї усе хрести (Г. Квітка-Основ'яненко);
Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, – солдат і генерал (М. Рильський);
* У порівн. При медалях, в мундирі Самсон, посивілий в підземнім бою, йде, немов генерал, і з-під крон оглядає сторонку свою (М. Рудь).
2. Вища посадова особа деяких чернечих орденів.
Наступного року Ігнаціо Лойола став першим генералом ордену єзуїтів (з наук.-попул. літ.).
(1) Генера́л а́рмії – генеральське звання в арміях багатьох країн, а також особа, яка має це звання.
Командувач Центрального фронту генерал армії Костянтин Рокосовський власноруч напише в нагородному листі на Черняхівського: “Особисто сміливий генерал, із великою ініціативою” (з наук.-попул. літ.);
(2) Генера́л а́рмії Украї́ни – найвище військове звання в Збройних силах України.
Званню генерала армії України відповідають спеціальні звання: генерал внутрішньої служби України та генерал служби цивільного захисту України (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)