генезис

рос. генезис

(грец. genesis — породжую, створюю) — походження, виникнення; процес утворення.

Значення в інших словниках

1. генезис — гене́зис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. генезис — [геинезиес] -са, м. (на) -с'і  Орфоепічний словник української мови
3. генезис — Генезис — genesis ***Genesis — походження, виникнення; процес утворення.  Гірничий енциклопедичний словник
4. генезис — -у, ч. Походження, виникнення, становлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. генезис — ГЕНЕ́ЗИС, у, ч. Походження, виникнення, становлення; генеза. Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей ґрунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості ґрунту (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. генезис — гене́зис (грец. γένεσις, від γεννάω – породжую, створюю) походження, виникнення; процес утворення.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. генезис — ПОХО́ДЖЕННЯ (виникнення, утворення, поява чогось як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.), ПОСТАННЯ́ рідше, ГЕНЕ́ЗИС книжн., ГЕНЕ́ЗА книжн.  Словник синонімів української мови
8. генезис — ГЕНЕ́ЗИС, у, ч. Походження, виникнення, становлення. Лише після пізнання генезису та виробничих особливостей грунту можливе застосування тих чи інших заходів, спрямованих на прогресивне підвищення родючості грунту (Нариси про природу..  Словник української мови в 11 томах