генералів
ГЕНЕРА́ЛІВ, лова, лове.
Належний генералові.
І задзвонили вранці-рано По генераловій душі (Т. Шевченко);
Раптом вiн трохи розтулює свою руку, вкладає другою рукою в ручку Ланцi генералового ґудзика й рiвним, немов чужим голосом пускає до неї вниз: – Тiкай у цей перевулок [провулок]. (В. Винниченко);
І ось біля генералової палати знову стоїть вартовий (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)