генералізація
ГЕНЕРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. книжн. Узагальнення, логічний перехід від часткового до загального.
За рахунок одночасного охоплення великих територій і різного ступеня генералізації вихідної аерокосмічної інформації можна отримати дані про тріщинно-розривну мережу практично будь-якої території (з наук. літ.);
Д. Келлі не давав чіткого визначення поняттю особистості, вважаючи, що вона є абстракцією діяльності людини і наступною генералізацією цієї абстракції на усі аспекти її зв'язку з іншими людьми (з наук. літ.).
2. вет., мед. Поширення хворобливого процесу на весь орган або організм у цілому.
Генералізація інфекції характеризується високою і тривалою гарячкою, тяжкою інтоксикацією (з наук.-попул. літ.);
Захисна функція лімфатичних вузлів у дітей 1-го року життя недостатня, і через це важко запобігти генералізації інфекційного процесу (з навч. літ.).
3. спец. Процес відбору й узагальнення змісту при складанні карти з урахуванням її тематики та призначення.
На карті говорів часом знаходимо непотрібну генералізацію діалектних ознак (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)