генерал-аншеф

ГЕНЕРА́Л-АНШЕ́Ф, а, ч., іст.

Генерал армії.

Король Карло якось-то розказував йому, гетьману, що у Переволочні, поки тривала страшна буря на Дніпрі, було взято у полон: генерал-аншефа й ризького генерал-губернатора графа Левенгаупта; генерал-майорів Крейца і Круза (Г. Колісник);

Я грав роль генерал-аншефа часів імператора Павла І (з мемуарної літ.);

До 28 червня 1735 року 8 полків вирушили в похід до Української лінії. Проведений генерал-аншефом Вейсбахом огляд виявив реальний стан цієї команди (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. генерал-аншеф — генера́л-анше́ф іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. генерал-аншеф — -а, ч., заст. Генерал армії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. генерал-аншеф — генера́л-анше́ф (від франц. general en chef – головнокомандуючий) генеральське звання в Росії 18 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. генерал-аншеф — ГЕНЕРА́Л-АНШЕ́Ф, а, ч., заст. Генерал армії. Я грав роль генерал-аншефа часів імператора Павла І (Моє життя в мист., 1955, 128).  Словник української мови в 11 томах