генерал-фельдмаршал
ГЕНЕРА́Л-ФЕЛЬДМА́РШАЛ, а, ч., військ.
Найвище військове звання в сухопутних військах деяких країн, а також особа з цим званням.
Німецько-фашистські війська з групи генерал-фельдмаршала Шернера відмовились капітулювати і поспішно відступали на захід (О. Гончар);
Генерал-фельдмаршал Борис Петрович Шереметьєв мав очолити війська центру. Йому на підмогу було призначено і князя Микиту Івановича Рєпніна (Г. Колісник);
Число найманого війська обмежувалося до трьох полків (окрім реєстрових козаків), і гетьман мав підлягати з військового погляду російському генерал-фельдмаршалові (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)