Словник української мови у 20 томах

генотипно

ГЕНОТИ́ПНО.

Присл. до геноти́пний.

Творчий характер людської діяльності виявляється в тому, що завдяки їй людина виходить за природні межі, тобто перевершує свої генотипно зумовлені можливості (з навч. літ.);

Модифікації – це реакції на зміни інтенсивності певних чинників довкілля, однакові для всіх генотипно подібних організмів (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)